в означеннях
Тлумачення, значення слова «дрантивий»:

ДРАНТИ́ВИЙ, а, е, діал.

1. Драний. Його дрантива сорочка була брудна, немов кілька місяців непрана (Іван Франко, I, 1955, 273); Вітер, пробравшись крізь дрантиву покрівлю, гуляє по пустці, аж свистить (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 4).

2. зневажл. Поганий, негідний. Між вами й Кармелою сьогодні став отой дрантивий молодик, що його звуть, здається, Михайликом (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 262);
//  Слабий. Дрантивим голосом цілу коляду відколядувала [баба] (Василь Стефаник, I, 1949, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 407.

Коментарі (0)