ДРАПІ́ЖНИЙ, ДРЯПІ́ЖНИЙ, а, е, розм. Сповнений бажання захопити що-небудь, оволодіти чимсь; хижий. Ми ступили на ту землю, де кілька сот літ чесне товариство, лицарі, проливали свою кров за святу віру, козацькі вольності і боронили люд.., од дряпіжних татар (Олекса Стороженко, I, 1957, 252).