в означеннях
Тлумачення, значення слова «дражливий»:

ДРАЖЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який вимагає великої обережності, тактовності. Він збирався поговорити з Каргатом на досить дражливу тему (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 137); Староста канівський і староста черкаський прибули до Базавлука в дуже дражливій справі (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 479).

2. Який діє на органи чуттів, подразнює їх; подразливий, дратівний. Се зовсім інший гомін, більше металевий, більше дражливий для слуху (Іван Франко, II, 1950, 254); Легкий вітер приносив звідти дражливі пахощі страви (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 116).

3. Який перебуває в стані нервового збудження; який швидко роздратовується, сердиться; дратівливий. Лаврінові стало важко покорятись дражливому та лайливому батькові (Нечуй-Левицький, II, 1956, 345); Після розриву з Вірою Коля був дуже дражливий, ходив похмурий (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 388).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 404.

Коментарі (0)