ДРЕЙФ, у, чол., мор.
1. Пасивний рух плаваючого тіла під діянням течії, вітру, хвиль. В Арктиці продовжуватимуть дрейф кілька станцій «Північний полюс» під різними порядковими номерами (Наука і життя, 8, 1956, 24); Дрейф «Сєдова» тривав 812 днів (Радянська Україна, 13.I 1965, 3).
2. Відхилення судна або літака від узятого курсу під
дією чого-небудь.
▲ Лягати (лягти) у дрейф, мор. — маневруванням
вітрил утримувати судно приблизно на одному
місці. — Вийшли ми, значить, у море, лягли в дрейф,
вичікуємо (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 105); А шхуна поквапливо
лягав у дрейф і спускає рятувального човна (Зінаїда Тулуб,
Людолови, II, 1957, 231); Зніматися (знятися) з дрейфу,
мор. — змінивши напрям вітрил після того, як судно
лежало в дрейфі, рушати вперед.