в означеннях
Тлумачення, значення слова «дрібний»:

ДРІБНИ́Й, ДРІБЕН, бна, бне.

1. Малий розміром, об'ємом. Зорі між дрібними хмарками наче таночки заводять (Леся Українка, I, 1951, 163); Крем'яхи стукались об стінки ступки, відскакували, розколювалися на дрібніші камінчики (Олесь Донченко, I, 1956, 480); Дрібну рибу ловлять сіткою на круглому обручі (Юрій Яновський, II, 1958, 46);
//  Невеликий ростом; молодий віком. Романові вже минуло сім років, хоч і дрібний він на зріст (Степан Васильченко, I, 1959, 59); — Хоча б не дрібні діти, — журиться жінка. — А то ж дрібні та жовті вони в мене, як свічі воскові... (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 13).

2. Малий, незначний щодо вартості (про гроші). Вона поблагословила молодих хлібом, і одна родичка обсипала їх вівсом, пшеницею, пополовині з мідними та дрібними срібними грішми (Нечуй-Левицький, III, 1950, 75); Сольдо — дрібна монета, щось із 2 коп. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 405); Потім викидає [Плачинда] на стіл жменю мідяків, перемішаних з дрібним сріблом (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 125).

3. Який складається з малих однорідних частинок, предметів. На тонкій шиї чорнів шнурок з дукачем та червоніло дрібне добре намисто (Нечуй-Левицький, II, 1956, 29); Темінь. Мжичить дрібний осінній дощ, під ногами хлюпає вода (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 163); Уважно вдивлялася [Леся] в рядки свого дрібного письма, мов шукала в них якихось потаємних думок (Микола Олійник, Леся, 1960, 183);
//  Який складається з часто повторюваних елементів (про звуки, рухи, сміх і т. ін.). Прсценкові все ще вчувається дрібний козачок, все ввижається, як крутяться перед його очима люди (Панас Мирний, III, 1954, 203); — Брр!! — І Славко заливався дрібним сміхом, мотляючи в повітрі рученятами (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 314); — І що ж тепер люди [будуть робити]? — спитав Андрій тихо, боячись видати дрібне тремтіння свого тіла (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 24); Коні під стіною високого жита біжать дрібною, повільною риссю (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 80).
 Дрібні сльози лити (виливати); Умиватися (умитися, обливатися, облитися, заливатися, залитися і т. ін.) дрібними сльозами — гірко плакати. — А та ж удова, те моє лихо пекуче! — каже Чайчиха, дрібні сльози виливаючи (Марко Вовчок, I, 1955, 219); Жінка встала.. І, мов водою, залилась Дрібними, як горох, сльозами (Тарас Шевченко, II, 1953, 107).

4. Маломіцний в економічному відношенні. Пролетаріат завжди перебуватиме, — поки тримається капіталізм, — в сусідстві з дрібною буржуазією (Ленін, 21, 1950, 88); Засилали до неї старостів і з сусідніх сіл, навіть міщани та міські дрібніші купці (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 17); В сусідньому селі дрібна шляхта об'єдналась у обивательську хоругву і напала на ясногородців (Петро Панч, III, 1956, 453);
//  Який володіє незначною кількістю засобів виробництва. Є така мудра наука статистика. Вона веде облік усього господарства країни, вона підрахувала, що дрібне селянське господарство є тільки лихом для селянина (Михайло Стельмах, I, 1962, 369).

5. заст. Який займав невисоке суспільно або службове становище. Дрібний урядовець.

6. перен. Який не має істотного значення; незначний, другорядний. Я буваю щасливий, коли вона.. дозволить зробити їй дрібну послугу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 254); Камнєв згадав десятки дрібних справ, які ще треба було зробити до від'їзду (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 7); — Ця пригода зовсім здається тобі дрібною, але вона мені багато дала (Юрій Яновський, II, 1958, 87);
//  Позбавлений внутрішньої значимості, важливості. Часто бачив.. чоловік, які дрібні й самолюбні розмови навкруги, і він не любив приставати до тих розмов (Володимир Самійленко, II, 1958, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 414.

Коментарі (0)