ДРІБНИ́Й, ДРІБЕН, бна, бне.
1. Малий розміром,
об'ємом. Зорі між дрібними хмарками наче таночки
заводять (Леся Українка, I, 1951, 163); Крем'яхи стукались об
стінки ступки, відскакували, розколювалися на
дрібніші камінчики (Олесь Донченко, I, 1956, 480); Дрібну рибу
ловлять сіткою на круглому обручі (Юрій Яновський, II, 1958,
46);
// Невеликий ростом; молодий віком. Романові вже
минуло сім років, хоч і дрібний він на зріст (Степан Васильченко, I,
1959, 59); — Хоча б не дрібні діти, — журиться
жінка. — А то ж дрібні та жовті вони в мене, як свічі
воскові... (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 13).
2. Малий, незначний щодо вартості (про гроші). Вона поблагословила молодих хлібом, і одна родичка обсипала їх вівсом, пшеницею, пополовині з мідними та дрібними срібними грішми (Нечуй-Левицький, III, 1950, 75); Сольдо — дрібна монета, щось із 2 коп. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 405); Потім викидає [Плачинда] на стіл жменю мідяків, перемішаних з дрібним сріблом (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 125).
3. Який складається з малих однорідних частинок,
предметів. На тонкій шиї чорнів шнурок з дукачем та
червоніло дрібне добре намисто (Нечуй-Левицький, II, 1956, 29);
Темінь. Мжичить дрібний осінній дощ, під ногами
хлюпає вода (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 163); Уважно
вдивлялася [Леся] в рядки свого дрібного письма, мов шукала
в них якихось потаємних думок (Микола Олійник, Леся, 1960,
183);
// Який складається з часто повторюваних
елементів (про звуки, рухи, сміх і т. ін.). Прсценкові все
ще вчувається дрібний козачок, все ввижається, як
крутяться перед його очима люди (Панас Мирний, III, 1954,
203); — Брр!! — І Славко заливався дрібним сміхом,
мотляючи в повітрі рученятами (Олесь Досвітній, Вибр., 1959,
314); — І що ж тепер люди [будуть робити]? — спитав
Андрій тихо, боячись видати дрібне тремтіння свого
тіла (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 24); Коні під
стіною високого жита біжать дрібною, повільною риссю
(Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 80).
Дрібні сльози лити (виливати); Умиватися
(умитися, обливатися, облитися, заливатися, залитися і т. ін.)
дрібними сльозами — гірко плакати. — А та ж
удова, те моє лихо пекуче! — каже Чайчиха, дрібні сльози
виливаючи (Марко Вовчок, I, 1955, 219); Жінка встала.. І,
мов водою, залилась Дрібними, як горох, сльозами (Тарас Шевченко,
II, 1953, 107).
4. Маломіцний в економічному відношенні.
Пролетаріат завжди перебуватиме, — поки тримається
капіталізм, — в сусідстві з дрібною буржуазією (Ленін,
21, 1950, 88); Засилали до неї старостів і з сусідніх сіл,
навіть міщани та міські дрібніші купці (Нечуй-Левицький,
IV, 1956, 17); В сусідньому селі дрібна шляхта
об'єдналась у обивательську хоругву і напала на ясногородців
(Петро Панч, III, 1956, 453);
// Який володіє незначною
кількістю засобів виробництва. Є така мудра наука
статистика. Вона веде облік усього господарства
країни, вона підрахувала, що дрібне селянське господарство
є тільки лихом для селянина (Михайло Стельмах, I, 1962,
369).
5. заст. Який займав невисоке суспільно або службове становище. Дрібний урядовець.
6. перен. Який не має істотного значення; незначний,
другорядний. Я буваю щасливий, коли вона.. дозволить
зробити їй дрібну послугу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 254);
Камнєв згадав десятки дрібних справ, які ще треба було
зробити до від'їзду (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 7); — Ця
пригода зовсім здається тобі дрібною, але вона мені
багато дала (Юрій Яновський, II, 1958, 87);
// Позбавлений
внутрішньої значимості, важливості. Часто бачив.. чоловік,
які дрібні й самолюбні розмови навкруги, і він не любив
приставати до тих розмов (Володимир Самійленко, II, 1958, 226).