в означеннях
Тлумачення, значення слова «дрімати»:

ДРІМАТИ, аю, аєш, недок.

1. Перебувати в напівсонному стані, неміцно спати. Лежить собі неборака, Думає, гадає, Як то будем мандрувати... І тихо дрімає... (Тарас Шевченко, II, 1953, 107); Лежить собі, відпочиває На дасі чорний кіт, Дріма, мурличе, вигріває На сонечку живіт (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 73);  * У порівняннях. Ліси мовчать без вітру, немов дрімають у важкому, солодкому сні (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 438).

2. перен. Перебувати в стані спокою, бездіяльності, бути нерухомим. Внизу дрімала вода в Росі й тихо лисніла проти червоного неба (Нечуй-Левицький, III, 1956, 74); Вдалині повитий туманом дрімав лісок (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 174).

3. перен., розм. Надто мляво, повільно робити що-небудь, не виявляти активності; зволікати. [Стецько і Яцько (разом):] То ходім, чого ж дрімати, і Може, вдасться поладнати (Марко Кропивницький, II, 1958, 81); [Кіндрат:] Не дають дрімати. Не дають. Вперед — і все (Олександр Корнійчук, II, 1955, 156);
//  Бути неуважним. — Я зрозумів — дрімати не можна. Ворог ходить десь поблизу (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 162).
Не дрімати — бути пильним, діяльним, перебувати в стані готовності що-небудь робити. Галя тим часом сама не дрімала,.. вона кинулась до матері й стала її сльозами благати, щоб не губила її краси, сили (Панас Мирний, II, 1954, 241); Клекоче піна за стерном, — Гей, не дрімай, матросе! (Максим Рильський, I, 1956, 107).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 418.

Коментарі (0)