в означеннях
Тлумачення, значення слова «дряпати»:

ДРЯПАТИ 1, аю, аєш, недок.

1. перех. Зачіплюючи чим-небудь гострим, твердим, робити подряпини. Попереду підмажемо колеса, Щоб млин не торохтів І шестерня довготелеса Не дряпала боків (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 211); Вона [квочка] дзьобала Петруся в лоб, у голову, била його крилами, дряпала пазурами... (Олесь Донченко, VI, 1957, 132);
//  неперех. Шкрябати, дерти по чому-небудь. Одна [собака], добігши до самого віконця, заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю (Олекса Стороженко, I, 1957, 391); В кишенях він завжди носив коробочки з різними жуками, і ті жуки дряпали, шелестіли, скреблися в коробочках (Олесь Донченко, IV, 1957, 44).

2. перех. і без додатка, перен., розм. Писати, креслити нечітко, нерозбірливо, недбало. Я така рада завжди, коли отримаю «графійку» [листа] від моєї Лілеї лілейної! Так же вона славно дряпає завжди і такого багато різного наскребе (Леся Українка, V, 1956, 390); Вірші дряпав, як умів (Леонід Первомайський, II, 1958, 79); Андрій дряпає гвіздком якісь лінії — вони йдуть вздовж і впоперек і мають показати план заводських будівель (Юрій Яновський, IV, 1959, 14).

3. перех. і без додатка, розм., зневажл. Мілко орати. [Роман:] Замість того, щоб обробляти [землю].., наш брат тільки дряпа і всі надії склада на бога (Марко Кропивницький, II, 1958, 13); Була ти колись і німа, і глуха, Як схилена в полі билина, І дряпала лан твій трухлява соха, І плакала ти, Україно... (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 153).

4. перех., перен. Подразнювати що-небудь, роздратовувати. Дим в'їдався в очі, дряпав горло — все навколо проймав його гіркий, ядучий запах (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 286).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 427.

Коментарі (0)

ДРЯПАТИ 2 див. драпати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 427.

Коментарі (0)