ДРОЧИ́ТИ, дрочу, дрочиш, недок., перех., розм. Викликати в кого-небудь гнів, роздратування; дратувати. [Готліб:] Ой, не дрочи мене! гадюко! (Леся Українка, IV, 1954, 257).
ДРОЧИ́ТИ, дрочу, дрочиш, недок., перех., розм. Викликати в кого-небудь гнів, роздратування; дратувати. [Готліб:] Ой, не дрочи мене! гадюко! (Леся Українка, IV, 1954, 257).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 422.