в означеннях
Тлумачення, значення слова «друг»:

ДРУГ, а, чол. (мн. друзі, ів).

1. Особа, зв'язана з ким-небудь дружбою, довір'ям, відданістю; товариш, приятель; протилежне ворог. Святую біблію читає Святий чернець і научає, Що цар якийсь-то свині пас Та дружню жінку взяв до себе, А друга вбив. Тепер на небі (Тарас Шевченко, I, 1951, 327); Росли брати, зростали, та не були друзями (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 103); [Надія:] Невже ви не відчуваєте, що я ваш друг? (Олександр Корнійчук, II, 1955, 224);  * У порівняннях. І людські голоси мене вітали, Мов друга давнього (Леся Українка, IV, 1954, 116);
//  Особа, зв'язана з ким-небудь взаємним коханням, любов'ю; коханий, любимий. Без тебе не любий мені був би світ, Ти — більше, ніж муж! Ти мені друг і товариш! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 249);
//  (одн. друже, мн. друзі). Уживається в кличній формі при ввічливому, поблажливому або іронічному звертанні. А може ще добро побачу? А може лихо переплачу? Води Дніпрової нап'юсь, На тебе, друже, подивлюсь (Тарас Шевченко, II, 1963, 66); Під віконце хтось помалу підступає. Тут поет не втерпів: «Хто там?» Невідомого питає. «Якщо злодій, то запевне Помиливсь ти, любий друже!» (Леся Українка, I, 1951, 369); Друзі мої, земляки і брати! Трудно до вас долетіть, допливти, — Дуже далеко (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 88).

2. чого. Прихильник, захисник кого-, чого-небудь. Він почував себе демократом, другом народу, який не має чого боятись (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 384); Як трудівник, селянин — друг пролетарської держави, найвірніший союзник робітника в боротьбі проти поміщика і проти капіталіста (Ленін, 29, 1951, 385); Співай, поете, будь завжди хорошим другом правди й сили (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 175).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 422.

Коментарі (0)