в означеннях
Тлумачення, значення слова «другий»:

ДРУ́ГИЙ, а, е.

1. Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику два. Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна — Катрею звали — вже дівчина доросла.., друга — Тетяна, так собі, підліток (Марко Вовчок, I, 1955, 90); Біля одного весла стояли двоє хлопців, а другим вправлявся сам дідусь (Юрій Смолич, I, 1958, 47); Другий з'їзд РСДРП був поворотним пунктом у світовому робітничому русі (П'ятдесят років КПРС, 1953, 10);
//  Який надходить, наступає безпосередньо за чим-небудь; наступний. На другий день прокинувсь [Кирило] пізно — і перша думка була про лист (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 209); Другого дня Зара заскочила в сорок шостий барак якраз перед виходом (Хишняк, Тамара. 1959, 204).
 День (місяць, раз, стакан і т. ін.) другий — приблизний рахунок при повторенні того або іншого предмета, явища і т. ін. Я так зайнятий переглядом рукописів, що не можу одірватись на день-другий, щоб переглянути та переписати оповідання (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 386); Поглянувши на сина Валентина раз-другий, батько мовив: — Валю! Присядь ближче (Вітчизна, 2, 1956, 106).

2. Не такий, як цей, відмінний від цього; інший. Дома такий тихий, не гуляє, мало й говорить, а вийде в степ — другий чоловік (Марко Вовчок, I, 1955, 40); Настали часи інші, завелись порядки другі в Чіпчиній хаті (Панас Мирний, II, 1954, 287);
//  у знач. ім. друге, гого, сер. Щось відмінне від цього. У його щось інше на умі, друге на серці (Панас Мирний, II, 1954, 217); Мортхо читав прізвище за прізвищем, приповідаючи одному одне, іншому друге, знаходячи для кожного щось нове (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 174).

3. Не цей, а якийсь інший. Хлопець кохає дівчину, — Та другий миліше їй був (Леся Українка, IV, 1954, 86); Дурний Микита дивився на мене, аж поки ми з мамою не повернули на другу вулицю (Іван Багмут, Опов., 1959, 6);
//  у знач. ім. другий, гого, чол. (мн. другі, гих). Хтось інший, яка-небудь інша особа. Частенько між людьми буває — Один свою біду на другого звертає (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 134); Одні молотили, другі згрібали й ожередили солому (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 81);
//  тільки мн. Інші з числа однорідних. А про вечорниці так і не споминай! Було і других дівчат відводить та.. просить: «Будьте ласкаві, сестрички, голубочки, не ходіте на теє прокляте зборище!» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 27); Філоксера — це така рослинна воша, як от буває на кукурудзі, огірках, кропиві та других рослинах, тільки ще менша (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 202);
//  Розміщений напроти; протилежний. Рішили [Жаби] зараз же послать Найбільших десять Жаб на другий бік болота Просить у Долі короля (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 159); Семен, одягнувшись, сидів на березі, коли з другого боку, греблею, надійшла молодиця (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 41).

4. Не головний за значенням, не основний; другорядний. На другому плані;
//  муз. Який виконує допоміжну партію. Друга скрипка; Другий голос;
//  Який своєю якістю поступається перед першим. — Сто вісімдесят шкурок вищого сорту, дванадцять першого і вісім — другого, — виніс свій присуд старий (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 241).

5. Не справжній, але такий, що заступає його. Друга батьківщина.

6. у знач. ім. друге, гого, сер. Страва, що подається після першої страви. — Борщ доварено, — доповідає син. — А на друге в нас буде... салат! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 95);  * Образно. Федір знову було кинувся цілувати пана, та Олексій Іванович остеріг. — Буде, буде вже, Федоре! А то ти зразу всі поцілунки витратиш — на друге й не зостанеться!.. (Панас Мирний, IV, 1955, 228).

7. у знач. ім. друга, гої, жін. Година, що наступає після першої. На початку другої професор поволі йшов, солодко втомлений, глухим провулком (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 113); Скінчились заняття, І рівно о другій Із школи додому Вернулись подруги (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 97).

8. у знач. вставн. сл. друге, гого, сер. Те саме, що по-друге. Я зоставалась дома, бо одно, що не випадало кидати дядька самого, а друге, що я.. взагалі не люблю великого товариства (Леся Українка, V, 1956, 162).
Брат у других див. брат.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 422.

Коментарі (0)