в означеннях
Тлумачення, значення слова «дружба»:

ДРУЖБА 1, и, жін. Стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір'я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів і т. ін. Ми все в Латинові уста Внесем,.. докажем, Що з Турном дружба єсть пуста (Іван Котляревський, I, 1952, 271); — Нехай наша дружба з великою Руссю буде тісна й нерозривна довіку! (Яків Качура, II, 1958, 513); Морально-політична єдність радянського суспільства, дружба народів СРСР, радянський патріотизм стали рушійними силами в нашій країні (Радянська Україна, 22.VI 1951, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 423.

Коментарі (0)

ДРУЖБА 2, и, чол., заст., діал. Товариш молодого, що бере участь у весільному обряді. То було весілля в жандармів і в одного з них «Эф» [Фідлер] був за дружбу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 181); У суботу рано Марія з дружками, а я з дружбами, з Іваном та ще з одним хлопцем, обійшли і своїх, і вижинівських, запросили на весілля (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 38);
//  Особа, що тримає вінець над головою молодого чи молодої в час вінчання і перебуває при них під час весільного обряду. Я бачив її.., а коло неї його, ..гарного мужчину, з чорною.. бородою, що був її дружбою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 44).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 423.

Коментарі (0)