в означеннях
Тлумачення, значення слова «дрижачий»:

ДРИЖА́ЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до дрижати 1, 2. Гладун зупинився перед ним запирханий, якийсь зацькований, з дрижачими поблідлими губами (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 140); Вона сиділа годинами, вдивляючись сумним оком у дрижаче світельце (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 209).

2. у знач. прикм. Який звучить переривчасто, нерівно. — Чи бачив же Онисію Степанівну? — спитала Олеся дрижачим голосом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 98).
Дрижачі приголосні, грам. — приголосні звуки, що творяться внаслідок переривання видихуваного повітряного струменя ритмічно вібруючим мовним органом.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 413.

Коментарі (0)