в означеннях
Тлумачення, значення слова «дублений»:

ДУ́БЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до дубити.

2. прикм. Який піддавався дубленню. Пригадай, як гримів у поході барабан наших дублених шкур (Леонід Первомайський, I, 1958, 125);
//  Зробл. із шкір, що піддавалися дубленню. Вискакує з кабіни чоловік у дубленому кожусі (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 620).

3. прикм., перен., розм. Обвітрений, огрубілий (про шкіру обличчя, рук і т. ін.). З'єднав [Лесь] свою долоню з Мар'яновою, і на них строкарі.. почали класти свої дублені, репані і морщені руки... (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 209).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 429.

Коментарі (0)