ДУБЛЕ́Т, а, чол.
1. Другий екземпляр якого-небудь предмета; один із двох однакових предметів. Дублети записів діалектних матеріалів до Атласа, зібрані кафедрами української мови, переховуються в мовознавчих кабінетах університетів і педвузів (Нариси з діалектології української мови, 1955, 27).
2. мисл. Одночасний постріл з обох стволів двоствольної мисливської рушниці.