ДУБЛІКА́Т, а, чол.
1. Другий примірник документа, що має однакову з оригіналом юридичну силу. Сіла Катерина Петрівна за стіл за свій, глянула на накладні та дублікати (Остап Вишня, I, 1956, 140).
2. Те саме, що дублет 1. Видобув [Владно] з кишені пальта в'язку ключів, між якими були також дублікати ключів від усіх кімнат (Іван Франко, VI, 1951, 321).