в означеннях
Тлумачення, значення слова «дудніти»:

ДУДНІТИ, ню, ни́ш, недок.

1. Видавати рівні, протяжні звуки, схожі на гул. Навкруги лунали музики, дудніли бубни і полошили нічну тишу п'яні пісні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 31); Літак все дуднів і дуднів позаду нас (Юрій Смолич, III, 1959, 510);  * Образно. В такі вечори гуртожиток завжди хвилювався і дуднів, мов вулик (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 116).

2. Утворювати, видавати які-небудь звуки; створювати відгомін якихось звуків. Десь у віддалі дудніли мірні важкі кроки кінного патруля (Іван Франко, VI, 1951, 163); Лідчині кроки дуднять в коридорі, а потім зовсім стихають (Ірина Вільде, Б'є восьма, 1945, 63);
//  безос. За кождим вибухом дудніло в штольні (Іван Франко, VIII, 1952, 414); Вони вслухались в звуки таємничі; Гуло, мов грім невидної грози, Дудніло, мов повзли тяжкі вози (Микола Бажан, Роки, 1957, 229).
 [Аж] земля (корчма і т. ін.) дудніла — про велику силу виявлення якої-небудь дії. Пани гуляли.., мужики їх колесом обступали і реготалися, аж корчма дудніла (Василь Стефаник, I, 1949, 127); Земля дудніла під ногами, коли, бувало, пуститься [Марина] в танок... (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 121).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 432.

Коментарі (0)