в означеннях
Тлумачення, значення слова «дуель»:

ДУЕ́ЛЬ, і, жін.

1. Поєдинок із застосуванням зброї між двома противниками за викликом одного з них. Німецький франт у напіввійськовому, спортивного крою костюмі.. йде вулицею. Обличчя — в шрамах від студентських дуелей (Юрій Яновський, IV, 1959, 212);
//  Обмін пострілами між двома ворожими сторонами; перестрілка. Два місяці між берегами Гриміла гарматна дуель (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 237); Артилерійські дуелі й вогневі нальоти капітан не вважав за справжній бій (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 122).

2. перен. Змагання, боротьба двох осіб. Мічурін подивився на Терентія вкрай сповненим люті поглядом.. Це була непередавана мовчазна дуель двох трудівників, що глибоко люблять один одного (Олександр Довженко, I, 1958, 410).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 432.

Коментарі (1)