ДУЛЕ́ВИНА, и, жін., діал. Міцно загартована сталь. Нічого, друже, не журися! В дулевину себе закуй (Тарас Шевченко, II, 1953, 201).
ДУЛЕ́ВИНА, и, жін., діал. Міцно загартована сталь. Нічого, друже, не журися! В дулевину себе закуй (Тарас Шевченко, II, 1953, 201).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 434.