в означеннях
Тлумачення, значення слова «думливий»:

ДУМЛИ́ВИЙ, а, е, рідко.

1. Заглиблений у думки; задумливий, замислений. Амфіон — розважний, думливий, старший виразом очей, ніж віком, — ..виводить мур (Леся Українка, I, 1951, 445);
//  Здатний глибоко роздумувати, розмірковувати. Його думлива, флегматична натура не дала йому впасти в ту западню, в яку впадає найбільша часть початкуючих поетів-гімназистів (Іван Франко, III, 1950, 344).

2. Те саме, що гордовитий. Де полягла козацькая голова думлива, Виріс там будяк колючий та глуха кропива (Леся Українка, I, 1951, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 436.

Коментарі (0)