ДУРНІШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати дурнішим (див. дурний 1). — Чую, що й сама я пилом припадаю - якось дурнішаю, якось туманію, наче жива у землю входжу... (Марко Вовчок, I, 1955, 278).
ДУРНІШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати дурнішим (див. дурний 1). — Чую, що й сама я пилом припадаю - якось дурнішаю, якось туманію, наче жива у землю входжу... (Марко Вовчок, I, 1955, 278).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 441.