в означеннях
Тлумачення, значення слова «дурнуватий»:

ДУРНУВА́ТИЙ, а, е, розм.

1. Трохи дурний (у 1 знач.). Улас злидень та ледащо: його мати трохи пришелепувата, дурнувата, плаксива та лінива (Нечуй-Левицький, III, 1956, 334); Якийсь дурнуватий цуцик із верескливим гавканням накинувся на машину (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 185).

2. Який виражає деяку розумову обмеженість, тупість. Перед дверима стояв боком зовсім інший, звичайний собі хлопець з звичайним, трохи дурнуватим обличчям (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 46); Володислав кліпав своїми дурнуватими очима (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 413).

3. Те саме, що дурний 3. Дурнуваті вигадки про «страхіття колгоспного життя».. лишалися для Таубенфельда незграбною витівкою (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 57).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 441.

Коментарі (0)