в означеннях
Тлумачення, значення слова «дурити»:

ДУРИТИ, дурю, дуриш, недок., перех. Обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками. Не дуріте дітей ваших, Що вони на світі На те тілько, щоб панувать... (Тарас Шевченко, I, 1951, 332); Кайдашиха була зовсім здорова й дурила свою невістку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 283); Той безсовісно дурив їх своїми легкими і веселими словами (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 128);
//  Ставитися до кого-небудь недобросовісно, нечесно. Панам легко живеться на світі, а ти, хлопе, на них роби! Вони тебе дурять.., за твою гірку працю кажуть тобі ще платити, податками здирають... (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 46); — Скажіть нам, Андріяновичу, скільки хабара дав вам пан, щоб ви разом з ним народ дурили? (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 514);
//  Спокушати, зводити (дівчат). Давно се діялось, Ще як борці у нас ходили По селах та дівчат дурили (Тарас Шевченко, II, 1953, 77).
 Дурити го́лову (із запереч. не голови́) — обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками; позбавляти можливості тверезо міркувати. Дурив [посол] Мазепі голову, скільки міг (Юрій Яновський, I, 1958, 426); Нехай стара не дурить голови ні собі, ані дівці: хазяйський син не візьме убогої (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 8); Дурити світом — бути легковажним, несерйозно ставитися до всього. [Химка:] Хай, поки ще сам був, — дурив світом; а тепер, — ..пора і за розум узятись... (Панас Мирний, V, 1955, 241).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 438.

Коментарі (0)