в означеннях
Тлумачення, значення слова «душевний»:

ДУШЕ́ВНИЙ, а, е.

1. Зв'язаний з внутрішнім психічним світом людини, її настроями, переживаннями та почуттями. Певне, друга частина [перекладу] вийде ще гірше, бо я стратила душевну рівновагу (Леся Українка, V, 1956, 168); В Ганни були свої душевні турботи (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 37);
//  Який викликає приємні почуття, приємно вражає. [Ярина:] Ох, як я люблю душевні пісні (Олександр Корнійчук, II, 1955, 101); Почула, що чергує Артем Громов, і одразу її голос пом'якшав, помолодів, таким душевним став (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 28).
Душевні хвороби — хвороби, викликані розладнанням психічної діяльності людини. [Лікар:] По статистиці так виходить, що між одруженими людьми менше буває нервових і душевних хвороб (Леся Українка, II, 1951, 49).

2. Щирий, відвертий, сердечний. З командиром дивізії вони були душевні друзі (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 305); І в мозолях рука його уперта Шукає, клеїть сірого конверта З листом душевним, писаним вночі (Андрій Малишко, I, 1956, 186);
//  Добрий, чулий (про людину). Наш капітан Василь Петрович Білик Був простий і душевний чоловік (Ігор Муратов, Ідуть.., 1951, 179).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 447.

Коментарі (0)