в означеннях
Тлумачення, значення слова «душка»:

ДУ́ШКА, и, жін.

1. Пестл. до душа 1, 2, 5. Давно уже вона хотіла, Його щоб душка полетіла (Іван Котляревський, I, 1952, 65).

2. розм. Про людину з прекрасними рисами характеру. Гандзя душка, Гандзя любка, Гандзя мила, як голубка (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 47); І тут [біля директорської канцелярії] нараз яка ж зміна! Замість шаленого крикуна просто хлопчик-душка (Іван Франко, IV, 1950, 458);
//  При пестливому звертанні до кого-небудь. Хорунжівна знай спросоння приговорює: — Микиточку, душко Уласовичу! час від часу дужче тебе люблю! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 203); Вона наче крізь сон почула. — Як спали, Палагночко, душко? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 339).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 448.

Коментарі (0)