в означеннях
Тлумачення, значення слова «душогубець»:

ДУШОГУ́БЕЦЬ, бця, чол. Те саме, що душогуб. Денис, розказує, що він душогубець, злодій (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 415); Руки цього ката [Скоропадського] вже по самі плечі були в крові, й кращого душогубця німецькі окупанти навряд чи знайшли б (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 449.

Коментарі (0)