ДУТА́Р, я, чол. Народний щипковий музичний інструмент з двома струнами (поширений у республіках Середньої Азії). Без угаву співали [люди] народних пісень, набожно-мрійно слухали або ж включалися в акомпанемент.. на своєрідних кобзах, дутарях та цяцькованих бубонах (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 16).