ДВА́ДЦЯТЬ, ти і тьох, числ. кільк. Назва числа 20 і
його цифрового позначення;
// Кількість із двадцяти
одиниць. Коли сказать, що підвід двадцять їх тут було, то,
ей же то богу моєму! більш (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 9);
Загін чоловіка в двадцять вирушив у поле (Олесь Донченко, I,
1956, 63).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 216.