в означеннях
Тлумачення, значення слова «двадцятий»:

ДВАДЦЯ́ТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника двадцять. Семен починав уже двадцятий рік, коли старий помер (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 104); Двадцятий вік гуде у штурмах, Де кожен день, немов набій (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 206);
//  у знач. ім. двадцятий, того, чол.; двадцята, тої, жін. Покритка попідтинню З байстрям шкандибає, Батько й мати одцурались Й чужі не приймають! Старці навіть цураються! А панич не зпає З двадцятою, недоліток, Душі пропиває! (Тарас Шевченко, I, 1951, 242).
 Двадцяті роки — від 20-го до 29-го року кожного сторіччя. Дія діялась в двадцятих роках XIX віку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 216.

Коментарі (0)