ДВОГОЛО́СНИЙ, а, е. Те саме, що двоголосий. Композитор підкреслював, що починати двоголосний спів треба поступово — після опанування мелодією (Мистецтво, 6, 1958, 22).
ДВОГОЛО́СНИЙ, а, е. Те саме, що двоголосий. Композитор підкреслював, що починати двоголосний спів треба поступово — після опанування мелодією (Мистецтво, 6, 1958, 22).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 220.