ДВОЇ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням двоїти і стан за знач.
двоїтися. Дитину, що захворіла на дифтерію, уражає
також тимчасовий параліч очних м'язів (двоїння в
очах) (Шкільна гігієна, 1954, 309).
▲ Двоїння пару — переорювання пару.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 222.