ДВОХСО́ТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника двісті. Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик: десятий... двадцятий... сотий... двохсотий! Це вже була сила! (Олесь Гончар, II, 1959, 44).
ДВОХСО́ТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника двісті. Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик: десятий... двадцятий... сотий... двохсотий! Це вже була сила! (Олесь Гончар, II, 1959, 44).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 226.