ДВОПІ́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Прикм. до двопілля. При двопільній системі орну землю поділяли на два поля, одно з них протягом відповідного часу засівали, тоді як друге відпочивало (Історія СРСР, I, 8, 1957, 29); В епоху Київської Русі існували різні системи землеробства — вирубна, перелогова та парова з двопільною і трипільною сівозмінами (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 403).