ДВОПОВЕРХО́ВИЙ, а, е. Який має два поверхи; зробл. на два поверхи. Стежка веде до дверей у літній триклініум на розі двоповерхового дому (Леся Українка, II, 1951, 385); Над селом підіймається нова двоповерхова школа-десятирічка (Колгоспне село, 16.I 1955, 3).