в означеннях
Тлумачення, значення слова «дворець»:

ДВО́РЕЦЬ, рідко ДВІРЕ́ЦЬ, рця, чол.

1. Те саме, що палац. На самому березі Босфора сад Юсуфа паші, в саду його дворець (Нечуй-Левицький, II, 1956, 446); [Гебрей:] Чия то хата, я тебе питаю? [Єгиптянин (спокійно):] Та то зовсім не хата й не оселя. То так неначе царство, в ньому се, що ми будуємо, є мов дворець (Леся Українка, II, 1951, 244); Руйнуються царства, димом ідуть дворці й палаци... (Степан Васильченко, I, 1959, 189); — Не в саду та не в садочку, а в двірці, на тім шпильочку, білка там співа при всіх, золотий гризе оріх... (Павло Тичина, II, 1957, 322).

2. діал. Залізнична станція; вокзал. Приїхали у Львів на дворець (Осип Маковей, Вибр., 1954, 100); Вікно моє виходило на залізничний двірець (Володимир Самійленко, II, 1958, 400); Ось бачить він себе серед сотень невідомих людей, що спішаться їхати кудись і товпляться на великому залізничному двірці (Мирослав Ірчан, II, 1958, 249); Міністр інкогніто прибув. «Біжіть, стрівайте на двірці», защебетали горобці (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 302).

3. діал. Катрага. В деяких районах Волинської обл. ..до задньої сторони хати прибудовують будівлю, яка має назву «двірець» або «дворець» (Матеріали з етнографії.., 1956, 54).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 224.

Коментарі (0)