в означеннях
Тлумачення, значення слова «дворічний»:

ДВОРІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який здійснюється, виконується протягом двох років, триває два роки. Він не дозволить рискувати державним майном і наслідками своєї дворічної праці! (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 161); Дворічне випробування українського лускуватого [лускатого] коропа показало значні переваги його перед іншими породами [риб] (Наука і життя, 10, 1956, 23);
//  Розрахований на два роки, строком на два роки. — На голову правління укрупненого колгоспу колгоспники запропонували тов. Мойсеєнка.., який закінчив дворічні курси керівників колгоспів (Остап Вишня, I, 1956, 442); Люди, не гаючи цінного часу, Скошують море трави: Роблять річні і дворічні запаси Силосу (Степан Олійник, Вибр., 1959, 283).

2. Віком два роки. Скрипить на гаку полотняна колиска, Дворічне мале захлинається плачем (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 117); Навесні я садовив серед пісків дворічні сосонки (Журч Вечір.., 1958, 377)

3. бот. Який розвивається протягом двох вегетаційних періодів і відмирає; після дозрівання плодів. Цукрові буряки — дворічна рослина (Радянська Україна, 17.III 1949, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 224.

Коментарі (0)