в означеннях
Тлумачення, значення слова «дворянство»:

ДВОРЯ́НСТВО, а, сер. Панівний привілейований стан феодального (пізніше — і капіталістичного) суспільства, що складався з поміщиків і чиновників і мав основним джерелом доходу земельну власність. — Своя ж старшина, що потіму дворянство перелізла, і прибрала їх [землі] до своїх рук!.. (Панас Мирний, IV, 1955, 365);
//  розм. Звання дворянина. Очевидно, і спадкове дворянство, і багатство мають [для Лісовського] далеко меншу вагу, аніж убогий мужицький побут і пісні (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 46);
//  Збірн. до дворянин. Він [цар] дворянство награждає, Народ обижає (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 285); І дворянства страшну силу У мундирах розплодила [ворона], Як тих вошей розвела (Тарас Шевченко, I, 1951, 301).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 225.

Коментарі (0)