в означеннях
Тлумачення, значення слова «дворовий»:

ДВОРО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до двір 1 1. Якраз проти вікна, звичайно під парканом, Дворовий пес Бровко лежав (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 151); Костенко перебіг від кулеметників до дворових будівель (Іван Багмут, Опов., 1959, 70).

2. іст. Який обслуговує панський двір і живе при ньому. Веселіше глянула на світ божий Уляна. Дворові жінки утішають її (Панас Мирний, I, 1954, 305); Можливо, що дворова челядь виконувала і якісь польові роботи, але вона не була основною робочою силою у феодальному маєтку (Археологія, VIII, 1953, 24);
//  у знач. ім. дворовий, вого, чол.; дворова, вої, жін. Той, хто обслуговує панський двір і живе при ньому Вийшовши з дворових на волю, не маючи наділу, він сяк-так справився на хату, приписався до Мар'янівської громади (Панас Мирний, III, 1954, 67).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 225.

Коментарі (0)