в означеннях
Тлумачення, значення слова «двозначний»:

ДВОЗНАЧНИЙ 1, а, е.

1. Який має два значення. Треба складати речення з відповідними словами [омонімами] настільки повно, щоб слово не було в даному конкретному випадку двозначним і цим би не затемнювався зміст цілого речення (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 59);
//  Який може бути витлумачений у двох значеннях; який має двояке значення. Він зрозумів уїдливе, двозначне запитання. Воно поцілило в серце нищівним ударом, збило йому пиху (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 65); — Але чи не здається вельможному пану, що цей Сагайдак зайняв досить двозначну позицію? (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 495).

2. Який має в собі нескромний або непристойний натяк. Тільки Стасик.. все кидав двозначні жарти, від яких болісно червоніла і мало не плакала дівчина (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 160); — Моя дружина — свята! — відповів [Підопригора] з гордістю і неприязню: терпіти не міг двозначних натяків і масних розмов (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 62).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 221.

Коментарі (0)

ДВОЗНАЧНИЙ 2, а, е. Який складається з двох знаків. Двозначне число.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 221.

Коментарі (0)