в означеннях
Тлумачення, значення слова «двигонути»:

ДВИГОНУ́ТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка, однокр., фам.

1. Підсил. до двигнути 3. Хтось так сильно двигонув пана Демида під лікоть, що меткий стрілець дав на цей раз хука (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 35); А чорт помітив, що Терентій хитрує, та як розлютується, як підскочить до чоловіка, як двигоне його.. кулаком (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 61);  * У порівняннях. «…Тихонюк… Юрко… сватання… Катерина…» — і мов поліном хто у груди двигонув (Гнат Хоткевич, II, 1966, 106).

2. перен., фам. Збудувати що-небудь. Од вулиці — тин новий і дощані нові ворота білі, на чорному тлі вирізьблено чирвою. — Це хтось двигонув собі, так двигонув! (Андрій Головко, II, 1957, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 217.

Коментарі (0)