в означеннях
Тлумачення, значення слова «дичка»:

ДИ́ЧКА, и, жін. Дике, некультивоване плодове дерево. Найкращий період для окулірування — це кінець липня — середина серпня, коли кора на дичках легко відстає і живці на маточних деревах достигли (Колгоспник України, 7, 1958, 34); — Отак-то глянеш навкруги — верба, осика або якась фруктова, копійчана дичка (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 255);  * У порівняннях. Зроду не гостював Андрій, не бував на людях, ..ріс, як дичка за хатою (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 44);
//  Плід цієї рослини. Любий брате, визріває дичка, Груші ударяють у спориш (Любов Забашта, Вибр., 1958, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 292.

Коментарі (0)