ДИФТОНГІЗА́ЦІЯ, ї, жін. Явище переходу простого голосного звука в дифтонг. Слова з колишнім початковим о перед складом із слабим ъ чи ь при (замінному) подовженні о й наступній «дифтонгізації» його набували раз у раз протетичного в (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 242).