в означеннях
Тлумачення, значення слова «дик»:

ДИК, а, чол., зах. Дикий кабан; вепр. — У діброві дики стадами ходять (Іван Франко, VII, 1951, 323); Данило був сьогодні неуважним. Вже два рази пропустив дика (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 276).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 274.

Коментарі (0)