ДИ́ХАННЯ, я, сер.
1. Процес поглинання кисню і
виділення вуглекислоти живими організмами; газообмін.
Одним з основних життєвих процесів є дихання, завдяки
якому організм одержує кисень іззовні і видаляє
вуглекислоту, що утворюється в тканинах (Загальний догляд за хворими, 1957, 93); Рослини [томатів], починаючи з
перших днів штучного зараження збудником чорної
бактеріальної плямистості, ..змінюють характер
інтенсивності дихання (Мікробіологічний журнал, XXII, 5, 1960, 40);
// Вбирання і випускання повітря органами дихання;
вдих і видих. Лікар сказав, що в легких [легенях] нема
хрипу, тільки ще певна слабкість дихання (Леся Українка,
V, 1956, 421); Дихання.. ставало рівнішим, а на щоках
виступали легкі рум'янці (Талан, Гори.., 1950, 8);
* Образно. Свиснув поїзд, дихання прискорив .. і
летить вдалині Повз зелені вогні семафорів (Леонід Первомайський, I,
1958, 272);
// Повітря, пара від видиху; подих. Нема чим
дихать. Вітер заганяє дихання назад у груди (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 408); — Не тікай, пане, не втечеш! ..Гаряче
дихання повстанського коня вже обпікало йому спину
(Олександр Довженко, Зач. Деспа, 1957, 93); * У порівняннях. На.. корі
топиться рожева паморозь, і незабаром дерева
огортаються парою, мов теплим диханням (Михайло Стельмах, Кров
людська.., I, 1957, 250); * Образно. І дихає гаряче море й
дихання своє шле назустріч його [сонця] золотим
бризкам... (Остап Вишня, I, 1956, 201);
// Шуми, утворювані
вдиханням і видиханням повітря. Раптом до його вуха
долетіло тихеньке, ледве вловиме дихання (Михайло Коцюбинський, II,
1955, 350); З натугою дихає кінь.. Він вибивається з
останніх сил. Уже не дихання, а якесь хрипіння
виривається з грудей скакуна (Олесь Донченко, I, 1956, 178);
* Образно. Ніна виходить на кам'яний берег і стоїть на високій
скелі, слухаючи рівне дихання турбіни (Василь Кучер, Засвітились
вогні, 1947, 62).
▲ Штучне дихання — заходи, які застосовують з
метою поновлення самостійного дихання, що
припинилося. Ознайомлюючи учнів з прийомами штучного
дихання, суть яких зводиться до розширення і стиснення
грудної клітки в певному ритмі, вчитель ще раз
підкреслює, що зміна її об'єму є причиною вдиху і видиху (Методика викладання анатомії.., 1955, 119).
♦ Забивати (забити) дихання див. забивати.
2. перен. Наближення, настання чого-небудь. В
осінній пустці, що облягала село, чулось зловісне дихання
якогось лиха (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 97); Була пізня осінь,
але тут, на березі Пропонтиди, ще не відчувалось її
дихання (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 193);
// Віяння, прояв
чого-небудь. У ній [пісні] завжди відчуваємо пульс
і дихання часу (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 86); За
санітарною станцією відчувається страшне дихання фронту
(Петро Колесник, На фронті.., 1959, 5).