в означеннях
Тлумачення, значення слова «диктатор»:

ДИКТА́ТОР, а, чол.

1. Особа, що має в державі необмежену владу. Протектор почав управляти країною без парламенту. Йому беззаперечно корилася сильна армія.. Кромвель став військовим диктатором (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 17); Диктатори не люблять народних веселощів. Диктаторам подобаються тільки паради (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 264);  * Образно. Він [цехмістер] звик відчувати себе диктатором, вершителем долі шевців (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 117).

2. перен., зневажл. Той, хто ігнорує колегіальність, допускає грубе адміністрування. Той наш Грім, голова споживспілки, просто якийсь диктатор (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 520); Як тільки не називають театральних режисерів: і суперниками драматурга, і диктаторами, і розводящими, і тлумачами (Літературна Україна, 3.IV 1962, 3).

3. У стародавньому Римі — призначена сенатом для оборони країни особа, яка мала необмежені повноваження.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 275.

Коментарі (0)