в означеннях
Тлумачення, значення слова «диктовка»:

ДИКТО́ВКА, и, жін., розм.

1. Те саме, що диктування. — Листа цього пише під мою диктовку медсестра Ліда (Олесь Гончар, I, 1954, 309); Улюбленець генерального писаря, писар Пшеничний, з ранку до вечора гнув спину, писав під диктовку гетьмана або Виговського (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 19).
Під диктовку чию — під впливом кого-небудь, за наказом когось.

2. Те саме, що диктант. А Рома який молодець! Пише без помилок диктовки! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 408); — От що, діти! Почнемо ми з вами тепер щотижня диктовку писати (Остап Вишня, II, 1956, 286).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 275.

Коментарі (0)