в означеннях
Тлумачення, значення слова «дикунець»:

ДИКУНЕ́ЦЬ, нця, чол. Зменш. до дикун.  * У порівняннях. Малі стрибають, верещать, трублять — як малі дикунці (Степан Васильченко, II, 1959, 241).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 276.

Коментарі (0)