в означеннях
Тлумачення, значення слова «дикунський»:

ДИКУ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до дикун 1. — Ми були на дикунському обряді повноліття.. сина вождя племені, — вернувся до розповіді етнограф (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 77);
//  Власт. дикунам. Дикунським кокетством оддавало од темно-рожевого очіпка з якимись давніми ріжками на голові (Степан Васильченко, I, 1959, 300);
//  перен., зневажл. Дуже грубий, жорстокий. Дикунська розправа сколихнула в його лагідній душі всі сили благородного обурення і священного гніву (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 276.

Коментарі (0)