в означеннях
Тлумачення, значення слова «димка»:

ДИ́МКА, и, жін.

1. рідко. Те саме, що серпанок. Обличчя зорі ясночоле засяє у очі мої, крізь вікна кружлятиме поле і в димці блакитній гаї (Володимир Сосюра, II, 1958, 192).

2. заст. Товста бавовняна тканина, перев. смугаста. — Слухай, Дарко, чи ти ж собі справила таку спідницю, як то була є мене?.. — Ей, де там! Мати з димки пошили (Леся Українка, III, 1952, 652).

3. перен., рідко. Саморобна горілка-сирець; самогон. Рибалка витягнув з кишені пляшку пекучої, мов вогонь, димки (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 278.

Коментарі (0)