в означеннях
Тлумачення, значення слова «димний»:

ДИ́МНИЙ, а, е. 1 Прикм. до дим

1. [Деїфоб:] Доволі слів тих темних і страшних, що придавили люд, мов димна хмара (Леся Українка, II, 1951, 308); Теплий вітер.. все ще доносив гіркий димний присмак (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 278);
//  Який димить; з димом. Досвітками й пізно вечорами доярки пораються при ліхтарях з димними блимавками (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 213);
//  Наповнений димом, задимлений. За вікнами билась осіння негода, а в хаті, душній і димній,.. серед сонного царства дитячих ліжок, ішов бій невдоволених душ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 305); При стійкій сльозотечі, яка не піддається лікуванню, ..протипоказана робота на вільному повітрі, в димному і запиленому приміщенні (Лікарська експертиза.., 1958, 104).

2. Схожий на дим, кольору диму. І димним цвітом жито Цвіте на місці тім (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 163).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 278.

Коментарі (0)