в означеннях
Тлумачення, значення слова «динаміт»:

ДИНАМІ́Т, у, чол. Вибухова речовина сильної руйнівної і дробильної дії — суміш нітрогліцерину з розчиненою в ньому нітроцелюлозою. Почувся страшенний лускіт кам'яної стіни, розірваної динамітом (Іван Франко, VIII, 1952, 415); Мірошниченко, не вагаючись, підпалив шнур біля самого динаміту. Міст полетів у повітря (Петро Панч, В дорозі, 1959, 254);  * Образно. У кожному слові — отрута і вибухи, У літері кожній динаміту гора (Василь Еллан, I, 1958, 249).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 279.

Коментарі (0)